Батькам майбутніх першокласників

Тест для батьків "Чи готова дитина йти до школи"

1. Чи хоче Ваша дитина йти до школи?
2. Чи думає дитина про те, що у школі вона багато дізнається й що у школі навчатись їй буде цікаво?
3. Чи може Ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередження впродовж 30 хв?
4. Чи вміє Ваша дитини складати розповідь за картинкою, не коротшою, ніж 5 речень?
5. Чи Ваша дитина в присутності Ваших знайомих ані трохи не соромиться?
6. Чи може розповісти напам'ять кілька віршів?
7. Чи вміє відмінювати іменники за числами (олівець - олівці)?
8. Чи легко дається дитині заучування віршів, скоромовок, лічилок напам'ять?
9. Чи вміє рахувати від 10 назад до 1?
10. Чи може розв'язувати прості задачі на додавання та віднімання?
11. Чи впевнені, що Ваша дитина має тверду руку?
12. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
13. Чи може Ваша дитина користуватись ножицями і клеєм?
14. Чи може зібрати пазли з 5 частин за хвилину?
15. Чи знає дитина назви диких та свійських тварин?
16. Чи може узагальнювати поняття (наприклад, помідори, морква, цибуля - це овочі)?
17. Чи любить Ваша дитина самостійно працювати?
18. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?
Кожна позитивна відповідь оцінюється в 1 бал. Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо балів:
15-18 - дитина готова йти до школи; Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо виникнуть, можна легко подолати;
10-14 - Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які Ви відповіли "ні" підкажуть, над чим потрібно ще попрацювати;
9 і менше - почитайте спеціальну літературу, зверніться на консультацію до педагогів, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною, зверніть увагу на те, чого воне не знає.

Графік роботи шкільного консультаційного центру для батьків майбутніх першокласників 2024 р.



Що потрібно майбутньому першокласнику
  • Спортивна форма
  • Спортивне взуття.
  • Змінне взуття.
  • Ранець (рюкзак)
  • Альбом, фарби, пензлики для малювання.
  • Кольорові олівці та фломастери.
  • Кольоровий папір, кольоровий картон.
  • Ножиці із закругленими кінчиками.
  • Клей ПВА.
  • Пластилін, дощечка із стеками.
  • Зошити (в косу лінійку і в клітинку).
  • Обгортки для підручників та зошитів.
  • Папка для зошитів.
  • Пенал (ручки, простий олівець, лінійка, гумка)

Що повинен знати і уміти майбутній учень 
  • Прізвище, ім'я, по батькові (свої, а також інших членів сім'ї), адресу проживання, місто, країну.
  • Назви поширених рослин і тварин; розрізняти тварин, птахів, риб, комах, а також фрукти, ягоди та овочі.

  • Назви пір року і місяців, їх характеристики і послідовність, дні тижня.
  • Геометричні фігури.
  • Кольори веселки та їх відтінки.
  • Базові правила дорожнього руху.
  • Звуки (як вони вимовляються та як позначаються на письмі), розрізняти тверді та м'які.
  • Вміти правильно тримати письмове приладдя.
  • Вирішувати легкі завдання та відгадувати загадки, рахувати від 1 до 10 і від 10 до 1.
  • Описувати малюнок 5-6 реченнями, які логічно пов'язані між собою, вміти переказувати невелике оповідання і вчити напам'ять вірші розміром в 2-3 стовпчики.
  • Визначати в простих словах звуки, склади, наголос.
Як готувати дитину до школи вдома
Є чудова формула готовності до школи: «Готовність – це вміння дитини слухати дорослого, складати та розгортати гру. Щоб дитина читала, треба їй читати і давати можливість виражати себе через текст. Щоб дитина писала, треба давати їй малювати. Щоб вміла планувати і управляти собою, треба багато гратися».

Всі знання повинні закладатися поступово та своєчасно.
Активна підготовка дитини до школи вдома повинна здійснюватися за 6-12 місяців.
   
Інтелектуальна готовність
Для малюка шести років — це здатність концентрувати свою увагу, вміння виокремлювати фігуру із загального фону, установити зв'язок між явищами та подіями, вміння дитини не просто запам’ятати матеріал, але й залучити до цього своє логічне мислення. До інтелектуальної готовності, на думку психологів, належить розвиток дрібної моторики руки, який іноді називають роботою дрібних м’язів руки. Вона (робота) має значення не тільки для навчання дитини письму, але й для розвитку мовних навичок.
Важливо, яким рівнем розвитку мовлення володіє дитина. Малюк має вміти будувати речення, узгоджувати слова, зв’язність мовлення, логіку розповіді, вміти вибудовувати сюжетну лінію (початок, середина і завершення). Дитина повинна вміти концентрувати увагу на своєму віковому рівні.
Рекомендації:
розвивайте дрібну моторику руки дитини (малювання олівцями і фарбами, вирізання ножицями, робота з пластиліном, бісером тощо);
читайте з дитиною ілюстровані книги, обговорюйте з нею зміст прочитаного та малюнки до твору; читайте малюкові короткі розповіді на шість або сім речень, і просіть переказати; можете показати 6—7 послідовних картинок, за якими дитина могла б скласти маленьку історію.


Емоційна готовність
Емоційна готовність означає вміння дитини не брати до уваги свої імпульсивні
реакції, а вміння тривалий час виконувати роботу, що не дуже подобається, тобто у малюка повинна бути досить високо розвинена довільність поведінки, дитина повинна вміти дотримуватися встановлених правил і кон­тролювати свої дії.
Рекомендації: 
пограйте з малюком у гру "Так-Ні", щоб визначити, чи достатньою мірою розвинений у нього рівень самоконтролю. Умова гри проста — дитина, відповідаючи на запитання, не повинна говорити «Так» чи «Ні». Запитання можуть бути різноманітними: «Ти любиш морозиво?» (дитина має відповісти "люблю", "понад усе", "не люблю", "не дуже" і т. п. - не можна вживати лише слова "так" або "ні" ), «Ти коли-небудь їздив автомобілем?» тощо. Запитань, як правило, повинно бути не менше ніж десять. Якщо на більшість із них малюк відповідає, дотримуючись правил гри, то це означає, що в нього високий рівень самоконтролю.

Соціальна готовність
Соціальна готовність — це готовність, що містить потребу в спілкуванні з однолітками, уміння ладнати з дітьми у колективі, слухати вчителя і дотримуватися його вимог.   Рекомендації:
зверніть увагу на те, чи бере участь дитина в грі інших дітей, чи ділиться з ними іграшками або солодощами. Важливо і те, чи може дитина слухати інших, не перериваючи їхні розповіді, чи дотримується вона черговості, якщо цього вимагає та або інша ситуація.